Стаття 135 ККУ — залишення в небезпеці

Не кожен, хто пройшов повз людину в біді, підпадає під статтю 135 ККУ. Закон карає саме завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і не може подбати про себе через малолітство, старість, хворобу чи інший безпорадний стан, — але лише за умови, що той, хто залишив без допомоги, був зобов'язаний піклуватися про цю особу і мав реальну змогу допомогти, або сам поставив потерпілого в небезпечний стан.

За частиною першою це карається обмеженням волі до двох років або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені матір'ю щодо новонародженої дитини, якщо вона не перебувала в обумовленому пологами стані, — частина друга, обмеження чи позбавлення волі до трьох років. Якщо дії призвели до смерті особи чи інших тяжких наслідків — частина третя, позбавлення волі від трьох до восьми років.

Хто саме зобов'язаний допомагати

Ключовий елемент кваліфікації — саме наявність обов'язку піклуватися про потерпілого. Цей обов'язок може випливати із закону (батьки щодо дітей, опікуни щодо підопічних), із професії (медичний працівник під час виконання службових обов'язків) чи з попередньої поведінки самої особи (якщо вона сама поставила потерпілого в небезпечний стан — наприклад, водій, який збив пішохода). Випадковий перехожий, який не мав жодного правового зв'язку з потерпілим і не створював небезпеки для нього, за загальним правилом не несе кримінальної відповідальності за цією статтею, навіть якщо морально міг би допомогти.

Що обов'язково доводить обвинувачення

▸ Наявність у особи обов'язку піклуватися про потерпілого — за законом, професією чи попередньою поведінкою.

▸ Реальну можливість надати допомогу в конкретній ситуації — без ризику для власного життя чи здоров'я, порівнянного з ризиком, якому піддавався потерпілий.

▸ Усвідомлення особою того, що потерпілий дійсно перебуває в небезпечному для життя стані.

Де саме будується захист

Крок 1. Перевірка чи справді існував обов'язок піклуватися про потерпілого. Без юридично визначеного обов'язку (закон, договір, професія, попередні дії) склад злочину відсутній.

Крок 2. Оцінка реальну можливість надати допомогу. Якщо особа сама перебувала в небезпеці, не мала фізичної можливості (відсутність засобів зв'язку, віддаленість) чи не усвідомлювала критичності ситуації — це виключає відповідальність.

Крок 3. З'ясування чи справді потерпілий був у безпорадному стані. Стаття вимагає саме нездатності подбати про себе через малолітство, старість, хворобу чи інший безпорадний стан — а не будь-яку складну життєву ситуацію.

💡 Юридичний аналіз: у практиці нерідко трапляється, що слідство автоматично інкримінує цю статтю будь-кому, хто був поруч з потерпілим у момент трагедії, не перевіряючи глибоко, чи справді на цю особу законом покладений обов'язок піклування і чи мала вона реальну можливість втрутитися.

Чим допоможе АО «Захист»

▸ Перевіримо наявність юридично визначеного обов'язку піклуватися про потерпілого.

▸ Оцінимо реальну можливість клієнта надати допомогу в конкретних обставинах.

▸ Проаналізуємо, чи відповідав стан потерпілого ознакам «безпорадного» за статтею.

▸ Забезпечимо захист на слідчих діях і в суді.

Якщо проти вас відкрито провадження за статтею 135 ККУ — зверніться до адвоката АО «Захист» до дачі будь-яких пояснень.