Шевченко ІринаАдвокат, керівник відділу головного офісу АО «Захист» в УкраїніПонад 20 років досвіду в юриспруденції
Правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) діють в Україні з 2022 року і стали одним з найскладніших і найбільш дискусійних розділів податкового законодавства. Українські резиденти, які володіють часткою в іноземних компаніях, опинилися перед необхідністю розкривати інформацію, подавати спеціальну звітність і сплачувати податки з нерозподіленого прибутку. Невиконання правил тягне суттєві штрафи — до мільйонів гривень. У 2026 році правила КІК застосовуються повноцінно, з посиленим контролем з боку ДПС.
Хто є контролюючою особою
Контролюючою особою (КО) щодо іноземної компанії визнається:
Фізична особа — резидент України, яка:
— Володіє часткою понад 50% у статутному капіталі іноземної компанії;
— Володіє часткою понад 10%, при цьому загальна частка резидентів України — понад 50%;
— Здійснює фактичний контроль над компанією (через довіреності, корпоративні договори, інші механізми) незалежно від формального володіння;
Юридична особа — резидент України з аналогічними критеріями;
Особа, яка отримує контроль за пільговими підставами (наприклад, через трасти, фонди, спадщину).
Якщо ви володієте часткою в іноземній компанії, важливо точно встановити свій статус — це визначає всі подальші обов'язки.
Контрольована іноземна компанія
КІК — це юридична особа або інше утворення без статусу юридичної особи (партнерство, траст, фонд), яке:
Зареєстроване або має місцезнаходження за межами України;
Перебуває під контролем резидента України.
Особи без статусу юридичної особи (трасти, фонди) також підпадають під правила КІК, якщо вони використовуються для управління активами або отримання доходів.
Винятки з режиму КІК
Не всі іноземні компанії підпадають під оподаткування за правилами КІК. Існують винятки:
КІК зареєстрована в державі, з якою Україна має чинну угоду про уникнення подвійного оподаткування, і відповідає критеріям активної діяльності — отримує більшість доходу від реальної комерційної діяльності, а не пасивних доходів;
Сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує 2 млн євро на рік (для частково неактивних КІК);
КІК — публічна компанія, акції якої котируються на регульованих фондових біржах;
КІК — благодійна (некомерційна) організація, що не розподіляє прибуток.
Виняток повинен бути правильно обґрунтований і документально підтверджений.
Обов'язки контролюючої особи
Контролююча особа має такі обов'язки:
Повідомлення про КІК — протягом 60 календарних днів з моменту виникнення контролю. Подається до ДПС;
Подання звіту про КІК — щорічно, до 1 травня року, наступного за звітним. До звіту додається фінансова звітність КІК, аудиторський висновок (для великих КІК), розрахунок скоригованого прибутку;
Включення скоригованого прибутку КІК до власної декларації — якщо прибуток підлягає оподаткуванню в Україні;
Сплата податку з прибутку КІК — у складі загального податку на доходи фізичних осіб (для фізосіб) або податку на прибуток (для юросіб);
Зберігання документів про КІК — протягом 1095 днів.
Розрахунок скоригованого прибутку КІК
Прибуток КІК для цілей оподаткування в Україні визначається на основі фінансової звітності КІК, складеної за стандартами країни її реєстрації, з певними коригуваннями за українським законодавством.
Коригування включають:
Виключення доходів від продажу акцій інших КІК;
Виключення прибутку від операцій між КІК однієї групи (для уникнення подвійного оподаткування в межах групи);
Коригування на курсові різниці;
Інші специфічні коригування.
Розрахунок — складна технічна процедура, що часто вимагає роботи кваліфікованого фахівця з міжнародного оподаткування.
Штрафи за порушення правил КІК
Закон встановлює суттєві штрафи:
За неподання повідомлення про КІК — 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 900 000 грн у 2026 році);
За неподання звіту про КІК — 100 розмірів ПМ для працездатних осіб за кожен факт (близько 300 000 грн);
За несвоєчасне подання звіту — 1 розмір ПМ за кожен день затримки, але не більше 50 розмірів ПМ;
За несплату податку з прибутку КІК — стандартні штрафи за несплату податків (25-50% від суми, плюс пеня);
За несплату за результатами перевірки — підвищені штрафи (до 510% від несплаченої суми).
Штрафи нараховуються незалежно від суми реального прибутку КІК.
Послуги АО "Захист"
Наша команда має експертизу в міжнародному оподаткуванні і правилах КІК. Пропонуємо:
Експертну консультацію щодо вашого статусу контролюючої особи;
Підготовку і подачу повідомлень і звітів про КІК;
Розрахунок скоригованого прибутку і визначення податкових зобов'язань;
Розробку стратегії застосування винятків з режиму КІК;
Структурування міжнародних бізнес-груп для оптимізації;
Супровід перевірок ДПС щодо КІК;
Оскарження донарахувань і штрафів;
Захист при кримінальних провадженнях щодо приховування іноземних активів;
Зміну податкового резидентства для осіб з відповідними планами.
Популярні запитання
01Що таке контрольовані іноземні компанії (КІК)?
Контрольовані іноземні компанії (КІК) — це юридичні особи або інші утворення, які зареєстровані за межами України і перебувають під контролем резидента України, що зобов'язує їх дотримуватись спеціальних правил оподаткування.
02Хто вважається контролюючою особою КІК в Україні?
Контролюючою особою вважається фізична або юридична особа-резидент України, яка володіє певною часткою в іноземній компанії або здійснює фактичний контроль над нею.
03Які обов'язки має контролююча особа щодо КІК?
Контролююча особа зобов'язана подавати повідомлення про КІК, звітувати про прибуток, сплачувати податки та зберігати документи протягом 1095 днів.
04Які штрафи передбачені за порушення правил КІК?
Штрафи за неподання повідомлення або звіту про КІК можуть сягати до 900 000 грн за неподання, а також до 510% від несплаченої суми податку при перевірці.
05Як адвокатське об'єднання «Захист» може допомогти з питаннями КІК?
Адвокатське об'єднання «Захист» надає юридичні консультації щодо оподаткування КІК, допомагає у підготовці звітності та представляє інтереси клієнтів під час перевірок ДПС.
Успішне зняття з розшуку та виключення особи з військового обліку
До АО «Захист» звернувся Клієнт, який має інвалідність 3 групи з дитинства, встановлену довічно. Також, згідно з тимчасовим посвідченням військовозобовʼязаного, Клієнт є виключеним з військового обліку. Однак, після формування військово-облікового документа в застосунку «Резерв+», зазначені відомості про виключення з військового обліку були відсутні. Крім того, зʼявилась помітка про порушення правил військового обліку. Юристами АО «Захист» було підготовлено та подано заяву про виправлення недостовірних відомостей у реєстрі та виключення інформації про порушення правил військового обліку. Незважаючи на це, ТЦК та СП відмовив у задоволенні заяви та запропонував Клієнту особисто зʼявитись до територіального центру комплектування. З метою захисту прав Клієнта юристи АО «Захист» звернулись до адміністративного суду. За результатами розгляду справи, суд задовільнив позовні вимоги повністю, зобовʼязав ТЦК та СП внести відомості щодо виключення з військового обліку Клієнта та виключити дані про порушення правил військового обліку. Завдяки професійному супроводу юристів АО «Захист» порушене право Клієнта було повністю відновлено.
Виключення Клієнта з військового обліку на підставі рішення суду
У 2021 році Клієнта було законно виключено з військового обліку на підставі чинної на той момент редакції Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (у зв’язку із засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину). Проте після змін законодавства у 2024 році ТЦК та СП поновив Клієнта на військовому обліку. Адвокатське об'єднання "Захист" звернулось до суду з позовом до ТЦК та СП про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про виключення Клієнта з військового обліку. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Після подання апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення на користь Клієнта. Апеляційний суд визнав протиправною бездіяльність ТЦК щодо невнесення до реєстру відомостей про виключення клієнта з військового обліку, зобов’язав внести відповідні дані до Реєстру та зазначив, що закон не передбачає процедури повторного чи заочного поновлення особи на військовому обліку після її законного виключення. Крім того, суд наголосив, що зміни законодавства не мають зворотної дії в часі та не можуть скасовувати вже набуті права особи. Також суд стягнув на користь Клієнта 3 028,30 грн судового збору.
Внесення даних про виключення з військового обліку в реєстр «Оберіг»
До Адвокатського обʼєднання «Захист» звернувся Клієнт, який мав статус «виключений з військового обліку» з 2021 року за станом здоров’я. Незважаючи на це, при перевірці через застосунок «Резерв+» було виявлено, що Клієнт перебуває у розшуку, що свідчило про відсутність або некоректність даних у Єдиному державному реєстрі («Оберіг»). Юристи Адвокатського обʼєднання «Захист» у судовому порядку довели, що Клієнта було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 52А, графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 2008 року. Даний факт підтверджується довідкою військово-лікарської комісії №1471 від 07.10.2021 року. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, встановлено, що бездіяльність відповідного органу (ТЦК), яка полягає у невнесенні відомостей про виключення Клієнта з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, є протиправною. Суд зобов’язав ТЦК внести відповідні відомості до реєстру «Оберіг» щодо виключення клієнта з військового обліку. Результат: позов задоволено, бездіяльність ТЦК визнано протиправною, порушене право Клієнта - відновлено.