Плоскостопість і ВЛК: з якою категорією беруть / не беруть

Плоскостопість ВЛК оцінює за статтею 62 Розкладу хвороб (наказ МОУ №402), і категорія залежить не від самого діагнозу, а від ступеня та наявності остеоартрозу суглобів стопи: плоскостопість 1-го і 2-го ступеня без ознак остеоартрозу — повна придатність до військової служби; плоскостопість 2-го ступеня за наявності остеоартрозу суглобів стопи, а також помірно виражені деформації стопи з больовим синдромом, що унеможливлюють носіння стандартного взуття, — непридатність у мирний час, придатність до служби у частинах забезпечення у воєнний; плоскостопість 3-го ступеня, відсутність частини стопи чи виражена деформація пальців — так само служба у частинах забезпечення; кінська, п'яткова, варусна, порожниста стопа чи інші необоротні різко виражені викривлення стоп, що унеможливлюють носіння стандартного взуття, — підстава для повної непридатності зі зняттям з військового обліку.

Головне правило: плоскостопість 1–2 ступеня без остеоартрозу закон прямо визначає як таку, що не перешкоджає ані проходженню військової служби, ані навчанню у ВВНЗ.

На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніша складність у справах з плоскостопістю — коли рентгенографія стоп виконана в одній проекції або в положенні лежачи, тоді як Розклад хвороб прямо вимагає знімки в положенні стоячи у двох проекціях. Наш досвід показує: без дотримання цієї методики навіть реальний 2–3 ступінь плоскостопості комісія може формально не підтвердити, а якщо в стопі є остеоартроз, але він не описаний окремо в рентгенологічному висновку, — справу нерідко оцінюють за найлегшим пунктом, ігноруючи наявність дегенеративних змін суглобів.

Стаття 62 Розкладу хвороб: категорії при плоскостопості

Чому наявність остеоартрозу вирішує все

Розклад хвороб пов'язує підсумкову категорію не з самим ступенем плоскостопості, а насамперед з тим, чи є в суглобах стопи дегенеративні зміни (остеоартроз). Плоскостопість 2-го ступеня без артрозу — це пункт «г», повна придатність. Та сама плоскостопість 2-го ступеня, але з підтвердженим остеоартрозом суглобів стопи, — це вже пункт «в» з іншими наслідками. Тому в медичній документації принципово важливо, щоб рентгенологічний висновок прямо вказував не лише ступінь плоскостопості, а й наявність або відсутність остеоартрозу — без цього уточнення комісія за замовчуванням може застосувати найлегший пункт.

Наш досвід показує: якщо в людини є скарги на біль у стопах при навантаженні, а рентген фіксує лише «плоскостопість 2 ступеня» без опису стану суглобового хряща, варто наполягати на повторному, детальнішому дослідженні — саме опис остеоартрозу є тим фактом, який відрізняє повну придатність від права на службу у частинах забезпечення.

Як визначають ступінь плоскостопості

Ступінь плоскостопості встановлюють виключно за результатами рентгенографії стоп, виконаної у стоячому положенні (з навантаженням) у двох проекціях. Рентген у положенні лежачи чи без навантаження не відповідає методиці, передбаченій Розкладом хвороб, і може призвести до заниження реального ступеня. Якщо поздовжня плоскостопість на двох стопах виражена по-різному, постанову виносять за стопою з більшим ступенем ураження.

Коли деформація стопи виходить за межі «звичайної» плоскостопості

Стаття 62 окремо виділяє важкі, необоротні деформації стопи — кінську, п'яткову, варусну, порожнисту стопу, — які принципово відрізняються від плоскостопості й самі по собі, незалежно від ступеня, ведуть до пункту «а», якщо унеможливлюють носіння стандартного взуття. Порожниста стопа (з високим склепінням) при цьому не завжди є патологією — незначне підвищення склепіння без болю й порушення функції розглядається як варіант норми, а не як підстава для застосування статті.

Які документи і обстеження потрібні

1. рентгенографія стоп у стоячому положенні у двох проекціях — базовий і обов'язковий документ для встановлення ступеня;
2. висновок ортопеда з чітким зазначенням ступеня плоскостопості та наявності чи відсутності остеоартрозу суглобів стопи;
3. опис больового синдрому та порушення ходи, якщо вони є, — з фіксацією в амбулаторній картці;
4. дані про посттравматичні зміни (кут Беллера, стан суглобів передплесни), якщо плоскостопість пов'язана з переломом п'яткової кістки в анамнезі.

Наш досвід показує: комплексний пакет — рентген за правильною методикою і розгорнутий висновок ортопеда з описом стану суглобового хряща — суттєво знижує ризик того, що ВЛК механічно віднесе справу до пункту «г», навіть коли реальний стан суглобів стопи відповідає більш тяжкому пункту.

Що робити, якщо не згодні з висновком ВЛК

1. Отримати письмовий висновок із точним посиланням на пункт статті 62 та зазначеним ступенем плоскостопості.
2. Пройти рентгенографію стоп за правильною методикою — стоячи, у двох проекціях, якщо попередній знімок не відповідає цим вимогам.
3. Отримати детальний висновок ортопеда з описом наявності чи відсутності остеоартрозу суглобів стопи.
4. Подати заяву на повторний (контрольний) огляд до ВЛК вищого рівня.
5. Оскаржити рішення до Центральної ВЛК, а за потреби — до адміністративного суду.

Звертайтеся до АО «Захист»

Якщо ВЛК визначила категорію без правильної методики рентгенографії чи без урахування остеоартрозу суглобів стопи, адвокати АО «Захист» проаналізують медичну документацію, оцінять відповідність висновку статті 62 Розкладу хвороб і підготують оскарження до вищої ВЛК чи позов до суду.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною чи медичною консультацією. Категорія придатності визначається індивідуально на підставі медичної документації та чинної редакції Положення про військово-лікарську експертизу. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».