Порушення слуху і ВЛК: з якою категорією беруть / не беруть

Приглухуватість і глухоту ВЛК оцінює за статтею 36 Розкладу хвороб (наказ МОУ №402), і головний критерій — не сам діагноз, а відстань, з якої людина сприймає шепітну мову кожним вухом окремо: стійка повна глухота на обидва вуха — підстава для непридатності зі зняттям з обліку; повна глухота чи зниження слуху зі сприйняттям шепоту до 1 м на одне вухо і до 2 м на друге — підстава для придатності до служби у частинах забезпечення; повна глухота на одне вухо зі сприйняттям шепоту на 2–4 м на друге, або зниження слуху зі сприйняттям на 2 м і 3 м, — так само служба у частинах забезпечення. Для повної придатності потрібно сприймати шепітну мову не менш ніж на 1 м одним вухом і 4 м другим, або по 3 м кожним вухом.

На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніша складність у справах з приглухуватістю — коли обстеження слуху проведено лише один раз, а Розклад хвороб прямо вимагає повторних вимірювань (не менше трьох) для встановлення ступеня зниження слуху, який впливає на категорію. Наш досвід показує: одноразова аудіограма без повторних досліджень і без перевірки барофункції вуха найчастіше не переконує комісію в стійкості порушення — а саме стійкість, а не одноразовий результат, визначає підсумкову категорію.

Стаття 36 Розкладу хвороб: критерії за відстанню сприйняття шепоту

Які дослідження потрібні

Розклад хвороб вимагає не одноразової перевірки, а повного протоколу:

1. дослідження шепітною та розмовною мовою — базовий, але не єдиний метод;
2. камертональні проби;
3. тональна порогова аудіометрія з обов'язковим визначенням барофункції вуха;
4. повторні дослідження — не менше трьох разів за період обстеження, якщо зниження слуху впливає на визначення категорії;
5. об'єктивні методи визначення глухоти, якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха (оскільки суб'єктивні тести в цьому разі недостатні);
6. підтвердження стійкої повної глухоти лікувально-профілактичними закладами чи навчальними закладами для глухонімих — для пункту «а».

Прогресуючу сенсоневральну приглухуватість (погіршення понад 15 дБ на одній чи більше частотах) фіксують за трьома аудіограмами з інтервалом не менше 3 тижнів між ними — це окремий критерій для випадків, коли слух погіршується з часом.

Важливий нюанс: індивідуальна оцінка для контрактників

Для військовослужбовців за контрактом додатково враховуються конкретні умови служби та результати функціонального дослідження слуху через навушники з використанням засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок) — тобто оцінюється не лише побутовий слух, а придатність до виконання конкретних службових обов'язків.

Що робити, якщо не згодні з висновком ВЛК

1. Отримати письмовий висновок із точним посиланням на пункт статті 36 та зазначеною відстанню сприйняття шепоту для кожного вуха.
2. Пройти повторні дослідження слуху — не менше трьох разів, якщо цього не було зроблено.
3. Зробити тональну аудіометрію з визначенням барофункції вуха, якщо попереднє обстеження обмежилося лише шепітною мовою.
4. Подати заяву на повторний (контрольний) огляд до ВЛК вищого рівня.
5. Оскаржити рішення до Центральної ВЛК, а за потреби — до адміністративного суду; суди вже розглядали справи, де ВЛК визнавала придатною особу з глухотою, і оцінювали законність такого рішення.

Звертайтеся до АО «Захист»

Якщо ВЛК визначила категорію без повторних досліджень слуху чи проігнорувала реальну відстань сприйняття шепітної мови, адвокати АО «Захист» проаналізують медичну документацію, оцінять відповідність висновку статті 36 Розкладу хвороб і підготують оскарження до вищої ВЛК чи позов до суду.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною чи медичною консультацією. Категорія придатності визначається індивідуально на підставі медичної документації та чинної редакції Положення про військово-лікарську експертизу. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».