Стаття 22в Розкладу хвороб (ВЛК)

Стаття 22 Розкладу хвороб (наказ МОУ №402, у редакції наказу №262 від 27.04.2024) охоплює епізодичні та пароксизмальні розлади (G40-G47 — епілепсія та епілептичні синдроми, епілептичний статус, мігрень, розлади сну, включно з апное сну), і пункт «в» — повна придатність до військової служби — застосовується у двох принципово різних ситуаціях: перша — розлади сну внаслідок органічної патології ЦНС, пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів і систем, а також різні форми мігрені з частими (2 і більше на місяць) та довготривалими (доба і більше) нападами; друга — легкий ступінь обструктивного апное сну, коли індекс апное/гіпопное (АНІ) становить 5-14 епізодів на годину, а нічна гіпоксемія легкого ступеня (SIT90% — частка часу сну з сатурацією кисню нижче 90%) не перевищує 14%.

Це означає, що навіть за наявності реального, підтвердженого діагнозу — епілептичного синдрому без вираженого впливу на функції, частої мігрені чи легкого апное сну — особа визнається повністю придатною до служби, якщо тяжкість стану не досягає порогів, встановлених для пунктів «а» чи «б».

На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніша складність у справах за статтею 22 — саме з апное сну: людина має реальні скарги на хропіння, денну сонливість чи задишку вночі, але без об'єктивного дослідження — кардіо-респіраторного моніторингу чи полісомнографії з розрахованим індексом АНІ — комісія не може визначити навіть пункт «в», не кажучи вже про більш тяжкі категорії. Наш досвід показує: саме числовий показник — АНІ та відсоток SIT90% — а не сама скарга на поганий сон, вирішує застосування статті 22 при підозрі на апное, тому дослідження варто проходити заздалегідь, а не сподіватися на суб'єктивний опис симптомів під час огляду.

Стаття 22 Розкладу хвороб: три пункти за двома системами критеріїв

Апное сну: як установлюється діагноз і рівень тяжкості

Діагноз апное сну не встановлюється лише за скаргами — потрібна їх конкретна структура: підвищена денна сонливість, яку не можна пояснити іншими факторами, або наявність двох із таких симптомів: епізоди зупинки дихання уві сні, періодичні пробудження, відсутність відчуття відпочинку після сну, денна втома, порушення концентрації уваги.

Далі діагноз обов'язково підтверджується об'єктивним дослідженням — кардіо-респіраторним моніторингом (пульсоксиметрія, запис повітряного потоку) або полісомнографією, яка вважається золотим стандартом. Епізод апное чи гіпопное фіксується при зниженні амплітуди потоку повітря нижче 50% протягом понад 10 секунд із десатурацією на 3% і більше. На основі кількості таких епізодів за годину розраховується індекс апное/гіпопное (АНІ): наявність апное сну підтверджується при АНІ від 5 і вище, а тяжкість визначається так — важкий ступінь при АНІ від 30, середній — 15-29, легкий — 5-14.

Наш досвід показує: сама констатація «апное сну» в амбулаторному висновку без розрахованого АНІ та відсотка SIT90% не дає комісії підстав застосувати жоден конкретний пункт статті 22 — потрібне саме інструментальне дослідження з чіткими цифрами, і без нього справу найчастіше або відкладають до обстеження, або взагалі не застосовують статтю.

Мігрень: чому «частота» і «тривалість» мають значення одночасно

Для застосування пункту «в» щодо мігрені норма вимагає поєднання двох критеріїв одночасно: частота нападів — 2 і більше на місяць, і тривалість — доба і більше на один напад. Якщо напади рідші чи коротші, мігрень найчастіше взагалі не підпадає під статтю 22 як самостійна підстава для обмеження придатності, оскільки Розклад хвороб орієнтується саме на суттєвий, регулярний і тривалий больовий синдром, а не на поодинокі епізоди головного болю.

Епілепсія: обов'язковість ЕЕГ і порядок підтвердження нападу

Діагноз епілепсії обов'язково повинен бути підтверджений результатами електроенцефалографії (ЕЕГ). Сам факт нападу підтверджується лікарськими спостереженнями, а в окремих випадках — актами, підписаними офіційними особами немедичного складу, чи результатами опитування очевидців лікуючим лікарем, якщо описаний напад і післянападний стан можна кваліфікувати як епілептичний. У сумнівних випадках комісія може запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи чи служби.

Якщо єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені й рідкісні малі напади чи специфічні зміни настрою, питання придатності вирішується лише після стаціонарного обстеження. Окремо: якщо в анамнезі підтверджені епілептичні напади, а під час стаціонарного обстеження за даними ЕЕГ виявлено патологічні зміни, призовники оглядаються саме за пунктом «б».

Виключення: транзиторні ішемічні атаки — інша стаття

Розклад хвороб прямо виключає зі статті 22 транзиторні церебральні ішемічні напади (G45) — вони оцінюються за статтею 41, оскільки за природою це судинна, а не епілептична чи пароксизмальна патологія. Тому важливо, щоб у медичній документації діагноз був сформульований точно — плутанина між цими станами може призвести до застосування невідповідної статті.

Які документи потрібні

1. ЕЕГ з висновком — обов'язкове дослідження для підтвердження будь-якої форми епілепсії;
2. кардіо-респіраторний моніторинг або полісомнографія з розрахованим індексом АНІ та відсотком SIT90% — для підтвердження й визначення тяжкості апное сну;
3. щоденник нападів мігрені з фіксацією частоти й тривалості кожного епізоду;
4. лікарські спостереження чи документально підтверджені свідчення про перебіг і характер нападів;
5. виписки зі стаціонарного обстеження, якщо попередній амбулаторний огляд не дав однозначної картини.

Що робити, якщо не згодні з висновком ВЛК

1. Отримати письмовий висновок із точним посиланням на пункт статті 22.
2. Пройти ЕЕГ чи полісомнографію/кардіо-респіраторний моніторинг, якщо категорію визначили без цих досліджень.
3. Зібрати щоденник нападів чи виписки з фіксацією частоти та тривалості симптомів.
4. Подати скаргу до вищої ВЛК (обласної чи Центральної) протягом місяця з моменту отримання постанови.
5. Оскаржити рішення в адміністративному суді, якщо оскарження на рівні вищої ВЛК результату не дало.

Звертайтеся до АО «Захист»

Якщо ВЛК визначила категорію за статтею 22 без об'єктивного інструментального підтвердження — розрахованого індексу АНІ при апное сну чи результатів ЕЕГ при епілепсії, — адвокати АО «Захист» проаналізують медичну документацію, оцінять відповідність висновку статті 22 Розкладу хвороб і підготують оскарження до вищої ВЛК чи позов до суду.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною чи медичною консультацією. Категорія придатності визначається індивідуально на підставі медичної документації та чинної редакції Положення про військово-лікарську експертизу. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».