Стаття 77в Розкладу хвороб (ВЛК)

Стаття 77 Розкладу хвороб (наказ МОУ №402, у редакції наказу №262 від 27.04.2024) охоплює наслідки травм внутрішніх органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів таза та політравму, і пункт «в» — придатність лише до служби у частинах забезпечення — застосовується при наслідках поранень і травм цих органів із незначними порушеннями їхніх функцій, а також при станах після видалення селезінки, частини легені чи резекції частки нирки.

Це проміжна категорія між тяжкими, стійкими функціональними порушеннями (пункти «а» і «б») та повним відновленням через рік і більше після травми (пункт «г»): людина перенесла серйозне поранення чи операцію на внутрішньому органі, функція збереглася майже повністю, але певний, об'єктивно підтверджений залишковий дефіцit є, і саме він виключає повну придатність, обмежуючи службу форматом забезпечення, а не бойових підрозділів.

На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніша складність у справах за статтею 77 — розмежування пунктів «в» і «г»: обидва описують відносно сприятливий результат лікування, але «в» передбачає незначні, проте наявні порушення функцій, а «г» — це вже повне одужання через рік і більше після травми, підтверджене стаціонарним обстеженням. Наш досвід показує: саме брак повторного, актуального обстеження через рік після поранення найчастіше залишає людину в категорії «в», хоча реальний стан органів давно відповідає критеріям повної придатності за пунктом «г», — тому для тих, хто пройшов реабілітацію успішно, важливо ініціювати повторний огляд, а не залишатися на застарілому висновку.

Стаття 77 Розкладу хвороб: чотири пункти

Пункт «в» детальніше: чому «незначні порушення» — окрема категорія

Формулювання пункту «в» охоплює дві групи ситуацій. Перша — це наслідки поранень чи травм із незначними, але об'єктивно зафіксованими порушеннями функцій органів. Друга — конкретний перелік станів після певних видів хірургічних втручань: видалення селезінки, резекція частини легені, резекція частки нирки. У цих випадках орган видалено чи частково видалено, але той, що залишився (або сусідні органи), компенсує функцію достатньою мірою, щоб не йшлося про значне чи навіть помірне порушення.

Наш досвід показує: комісія оцінює саме функціональний результат, а не сам факт втручання — тобто видалення селезінки автоматично не веде до пункту «а» чи «б», якщо організм компенсував втрату органа без суттєвого порушення інших функцій, і саме це відрізняє логіку статті 77 від статей, де сам факт операції одразу передбачає найтяжчу категорію.

Чому пункт «г» вимагає саме року й стаціонарного обстеження

На відміну від пункту «в», пункт «г» застосовується лише за двох умов одночасно: минув щонайменше рік з моменту травми чи поранення, і стаціонарне обстеження підтвердило вихід в одужання. Це означає, що навіть за суб'єктивно доброго самопочуття рік по травмі, без формального повторного стаціонарного обстеження комісія не має підстав перевести справу з пункту «в» одразу до пункту «г».

Чужорідні тіла біля великих судин і серця: завжди пункт «а»

Окреме, дуже суворе правило стосується чужорідних тіл, розташованих у корені легені, в серці, перикарді чи безпосередньо біля великих судин: якщо їх неможливо видалити, чи поранений відмовляється від видалення, медичний огляд проводиться за пунктом «а» незалежно від того, які ускладнення чи функціональні порушення фактично є. Тобто саме розташування стороннього тіла в цих життєво важливих зонах саме собою є підставою для найтяжчої категорії, навіть за відсутності видимих функціональних наслідків.

Особливе правило для поранених після відпустки на лікування

Для військовослужбовців, які завершили лікування й повернулися з відпустки для лікування після поранення, контузії, травми чи каліцтва, передбачений окремий, поетапний підхід залежно від ступеня змін функції зовнішнього дихання:

1. помірні зміни функції дихання — непридатність до підрозділів спеціального призначення, ДШВ, морської піхоти чи спецспоруд, або повторна постанова про потребу у відпустці для лікування;
2. значні рентгенологічні чи ендоскопічні зміни (посттравматичний пневмофіброз, що поширюється на частку легені й більше; рубцеві деформації трахеї та бронхів) — непридатність з переоглядом через 6-12 місяців;
3. незначні зміни функції дихання — придатність до військової служби.

Які документи потрібні

1. виписки з хірургічного та стаціонарного лікування з описом характеру травми чи поранення, проведених операцій;
2. функціональні дослідження органів (спірометрія, УЗД, дані про роботу нирки, що залишилася) для об'єктивної оцінки ступеня порушень;
3. рентгенологічне чи ендоскопічне дослідження, якщо йдеться про стан бронхолегеневого апарату;
4. дані про давність травми — принципово важливі для розмежування пунктів «в» і «г»;
5. висновок про результати повторного стаціонарного обстеження через рік і більше після травми, якщо особа претендує на пункт «г».

Що робити, якщо не згодні з висновком ВЛК

1. Отримати письмовий висновок із точним посиланням на пункт статті 77.
2. Пройти функціональні дослідження, якщо ступінь порушень визначили без об'єктивних даних.
3. За наявності 1+ року після травми — ініціювати повторне стаціонарне обстеження для переходу з пункту «в» до пункту «г».
4. Подати скаргу до вищої ВЛК (обласної чи Центральної) протягом місяця з моменту отримання постанови.
5. Оскаржити рішення в адміністративному суді, якщо оскарження на рівні вищої ВЛК результату не дало.

Звертайтеся до АО «Захист»

Якщо ВЛК визначила категорію без урахування давності травми чи реального функціонального стану органів після поранення, адвокати АО «Захист» проаналізують медичну документацію, оцінять відповідність висновку статті 77 Розкладу хвороб і підготують оскарження до вищої ВЛК чи позов до суду.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною чи медичною консультацією. Категорія придатності визначається індивідуально на підставі медичної документації та чинної редакції Положення про військово-лікарську експертизу. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».