Шевченко ІринаАдвокат, керівник відділу головного офісу АО «Захист» в УкраїніПонад 20 років досвіду в юриспруденції
Звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час проходження військової служби за мобілізацією прямо заборонене законом — за винятком одного випадку, повної ліквідації підприємства. Стаття 119 Кодексу законів про працю України гарантує мобілізованому збереження робочого місця і посади на весь період військової служби. Якщо вас звільнили, перевели на іншу посаду без згоди, оформили звільнення «за угодою сторін» під тиском чи відмовилися поновити після демобілізації — таке звільнення є незаконним, і роботодавця можна зобов'язати скасувати наказ через суд, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Важливо розуміти й зворотний бік гарантії: сьогодні роботодавець не зобов'язаний виплачувати мобілізованому середню зарплату — це обов'язок держави як стороні військового обов'язку, — але посада і робоче місце залишаються захищеними незалежно від цього.
На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніші порушення прав мобілізованих — це не пряме звільнення «у зв'язку з призовом», яке роботодавці зазвичай уникають через його очевидну незаконність, а завуальовані схеми: тиск на працівника з метою підписати заяву «за угодою сторін», оформлення прогулу замість фіксації мобілізації, переведення на іншу посаду без письмової згоди. Наш досвід показує: суди стабільно стають на бік мобілізованого працівника, якщо роботодавець не може довести законну підставу звільнення чи допустив порушення процедури, — тому навіть формально оформлене звільнення часто вдається скасувати, якщо в його основі лежить саме факт мобілізації.
Що гарантує стаття 119 КЗпП
Закон захищає мобілізованого працівника у двох ключових аспектах:
збереження робочого місця і посади на весь період проходження військової служби — роботодавець не має права звільнити, скоротити чи ліквідувати посаду мобілізованого з власної ініціативи;
заборона звільнення з ініціативи роботодавця протягом усього періоду служби — єдиний виняток, коли звільнення допустиме, це повна ліквідація підприємства, установи чи організації, коли зберігати посаду просто нема кому.
Грошове забезпечення мобілізованого виплачує держава як військовослужбовцю, а не роботодавець із фонду заробітної плати — це принципова зміна порівняно з початком повномасштабної війни, коли обов'язок зберігати середній заробіток покладався саме на роботодавця. Колективним договором чи внутрішніми положеннями компанії можуть бути передбачені додаткові виплати понад державне забезпечення, але це вже добра воля роботодавця, а не законний обов'язок.
Типові порушення прав мобілізованих працівників
На практиці адвокатів АО «Захист» найчастіше зустрічаються такі схеми, якими роботодавці намагаються обійти заборону звільнення:
звільнення «за угодою сторін» під тиском — коли працівника переконують чи змушують підписати заяву про звільнення за власним бажанням чи угодою сторін, хоча реальна причина — мобілізація;
переведення на іншу посаду без письмової згоди працівника — навіть тимчасове переведення потребує згоди, а не одностороннього рішення роботодавця;
оформлення прогулу замість фіксації мобілізації — коли роботодавець ігнорує повістку чи довідку з військової частини й звільняє працівника за нібито відсутність на роботі без поважних причин;
відмова у поновленні після демобілізації — роботодавець зобов'язаний поновити працівника на попередній посаді після завершення служби, і відмова від цього так само є порушенням;
незаконне припинення трудового договору з інших формальних підстав, які насправді прикривають факт мобілізації.
Наш досвід показує: у переважній більшості таких справ ключовим доказом стає саме хронологія подій — коли саме працівник отримав повістку чи наказ про мобілізацію і коли роботодавець видав наказ про звільнення чи переведення. Якщо ці дати корелюють, це вагомий аргумент на користь того, що формальна підстава звільнення прикриває справжню причину.
Відповідальність роботодавця
Незаконне звільнення мобілізованого працівника тягне за собою декілька видів відповідальності одночасно. Відмова роботодавця скасувати наказ про звільнення та/або невиплата належних компенсацій є порушенням законодавства про працю. За грубе порушення законодавства про працю, зокрема незаконне звільнення працівника, стаття 172 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність посадової особи — штраф, виправні роботи чи обмеження волі. Окремо можлива адміністративна та дисциплінарна відповідальність відповідальних посадових осіб компанії.
Що робити, якщо ваші права порушено
Зберегти всі документи, що підтверджують мобілізацію — повістку, наказ про призов, довідку з військової частини.
Отримати копії наказів роботодавця — про звільнення, переведення чи інші кадрові рішення, які ви вважаєте незаконними.
Подати письмову вимогу роботодавцю про скасування незаконного наказу й поновлення на посаді.
Звернутися до суду з позовом про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та, за наявності підстав, компенсації моральної шкоди.
Наш досвід показує: письмова вимога роботодавцю — це не формальність, а важливий доказ у майбутньому судовому процесі: вона фіксує момент, коли компанія дізналася про порушення й мала можливість добровільно його усунути, що посилює позицію працівника, якщо справа доходить до суду.
Строки звернення до суду: не можна зволікати
Позов про поновлення на роботі має особливо стислий строк звернення до суду — один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення чи з дня видачі трудової книжки. Це набагато коротше за звичайну позовну давність у три роки, тому зволікання із зверненням до юриста здатне позбавити мобілізованого працівника права на захист навіть за наявності явно незаконного звільнення. Якщо строк пропущено з поважної причини (сама участь у бойових діях — вагома підстава), суд може його поновити, але доводити поважність причини доведеться додатково.
Судова практика
Суди в Україні послідовно підтримують мобілізованих працівників у спорах з роботодавцями, коли останні не можуть довести законну підставу звільнення, допустили порушення процедури чи проігнорували гарантії статті 119 КЗпП. У багатьох таких справах працівників поновлюють на посаді та зобов'язують роботодавця виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу — тобто за весь період з моменту незаконного звільнення до моменту фактичного поновлення.
Звертайтеся до АО «Захист»
Якщо вас незаконно звільнили, перевели на іншу посаду без згоди чи відмовилися поновити на роботі після демобілізації, адвокати АО «Захист» проаналізують дії роботодавця, підготують письмову вимогу, позовну заяву та забезпечать судовий захист ваших трудових прав на всіх стадіях процесу.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Стратегія захисту визначається індивідуально на підставі конкретних обставин справи. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».
Популярні запитання
01Яке звільнення вважається незаконним під час мобілізації?
Незаконним є звільнення мобілізованого працівника з ініціативи роботодавця під виглядом скорочення штату, закінчення строку договору або «виробничої необхідності». За ст. 119 КЗпП України за таким працівником зберігається місце роботи на весь період служби.
02Які трудові гарантії має мобілізований працівник?
За призваним на службу під час мобілізації зберігаються місце роботи (посада), у передбачених законом випадках середній заробіток і трудові відносини на весь період служби. Звільнення з ініціативи роботодавця в цей час заборонене, крім повної ліквідації підприємства.
03Чи можна звільнити мобілізованого через закінчення строкового договору?
Закінчення строку договору не є безумовною підставою припинити трудові відносини з мобілізованим у період служби, оскільки закон гарантує збереження роботи. Такі дії роботодавця часто визнаються спробою обійти трудові гарантії.
04Що робити у разі незаконного звільнення під час служби?
Працівник або його представник може оскаржити звільнення та вимагати поновлення на роботі, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Важливо дотриматися строків звернення до суду.
05Як захистити права мобілізованого, поновленого на роботі?
Поновлення на роботі здійснюється за рішенням суду, після чого роботодавець зобов'язаний відновити працівника на посаді. Адвокати АО «Захист» супроводжують такі спори та допомагають домогтися повного відновлення трудових прав.
Успішне оскарження рішення ПФУ щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
До Адвокатського об'єднання «Захист» звернувся Клієнт, якому Пенсійний фонд України відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій. Підставою для відмови стало те, що ПФУ не зарахував до спеціального стажу понад 8 років роботи в закладі дошкільної освіти. Пенсійний фонд послався на те, що у трудовій книжці була зазначена посада «логопед», тоді як у переліку посад, що дають право на відповідні пенсійні гарантії, фігурує посада «вчитель-логопед». Задля оскарження протиправної відмови Адвокатським обʼєднанням "Захист" було підготовлено та подано до суду позовну заяву. В судовому процесі вдалося довести, що Клієнт фактично працював на педагогічній посаді, яка дає право на зарахування спеціального стажу та отримання передбаченої законом виплати. Як наслідок суд повністю задовольнив позовні вимоги: визнав відмову Пенсійного фонду протиправною, зобов'язав зарахувати спірний період до спеціального стажу та нарахувати Клієнту грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій. Пенсійний фонд намагався оскаржити рішення в апеляційному порядку. Проте апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення та залишив рішення суду без змін.
Успішне оскарження відмови ПФУ щодо незарахування стажу отриманого на території АР Крим
До Адвокатського об’єднання «Захист» звернувся Клієнт із проблемою незарахування Пенсійним фондом України чотирьох років страхового стажу. Офіційною підставою для відмови Пенсійний фонд зазначив відсутність підпису відповідальної особи після запису про звільнення у трудовій книжці.
Отримати уточнюючі довідки щодо періоду роботи на підприємстві Клієнт не мав можливості, оскільки підприємство знаходиться на території тимчасово окупованої АР Крим. У зв’язку з цим юристами АО «Захист» було належним чином підготовлено та подано позовну заяву до суду. За результатами розгляду справи суд зобов’язав Пенсійний фонд України зарахувати спірний період до страхового стажу Клієнта. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Пенсійний фонд подав апеляційну скаргу. Завдяки належному правовому обґрунтуванню та професійно підготовленому відзиву на апеляційну скаргу юристам АО «Захист» вдалося ефективно захистити права Клієнта. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Успішне призначення та перерахунок пенсії державного службовця
Клієнтка звернулася до Адвокатського обʼєднання "Захист", оскільки при призначенні пенсії їй не зарахували заробіток та загалом період роботи на державній службі, через що вона отримувала мінімальну пенсію. В результаті довгих судових процесів, пройшовши всі інстанції, зокрема і Верховний Суд, Адвокатське обʼєднання "Захист" добилося заслуженої для клієнтки пенсії. А найголовніше, що під кінець справи Пенсійний Фонд України був зобʼязаний виплатити Клієнтці всю її невиплачену за період суду пенсію, що склало приблизно 980 тисяч гривень.
