Стаття 75 Розладу хвороб (ВЛК)

Стаття 75 Розкладу хвороб (наказ МОУ №402, у редакції наказу №262 від 27.04.2024) охоплює наслідки травм голови та шиї (коди S00-S19 — переломи кісток черепа й обличчя, внутрішньочерепні травми, ушкодження слухової системи, ока й орбіти, гортані, трахеї, черепних нервів), і категорія визначається конкретними, вимірюваними параметрами, а не самим фактом перенесеної травми: незаміщений дефект кісток склепіння черепа понад 8 см², чужорідне тіло в порожнині черепа, внутрішньочерепний тиск понад 400 мм вод. ст., гідроцефалія з розширенням шлуночків понад 20 мм, часті епілептичні напади (4+ на рік), сліпота чи посттравматичний анофтальм — це пункт «а», повна непридатність зі зняттям з обліку; менш виражені варіанти тих самих станів (дефект 8-20 см² заміщений, ВЧТ 300-400 мм вод. ст., помірне зниження зору) — пункт «б», придатність лише до частин забезпечення; консолідовані старі переломи без органічного ураження ЦНС, незначні залишкові неврологічні знаки без підвищення ВЧТ — пункт «в», повна придатність.

Головний практичний висновок: майже кожен стан у статті 75 повторюється у двох чи трьох пунктах одночасно — вирішує лише конкретний кількісний показник (розмір дефекту в см², тиск у мм вод. ст., частота нападів чи криз, градуси звуження поля зору), а не сам діагноз.

На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніша складність у справах за статтею 75 — саме брак точних інструментальних вимірювань, які прямо визначають пункт: без КТ чи МРТ з точним розміром дефекту черепа в квадратних сантиметрах, без люмбальної пункції з показником внутрішньочерепного тиску в мм водного стовпа, без офтальмологічної периметрії з градусами звуження поля зору комісія не має об'єктивної підстави застосувати обґрунтований пункт. Наш досвід показує: саме тому перш ніж оскаржувати висновок ВЛК за статтею 75, варто перевірити, чи взагалі містить медична документація ці конкретні цифри — часто спір вирішується вже на цьому етапі, без залучення суду.

Стаття 75 Розкладу хвороб: три пункти

Дефекти кісток черепа: чому має значення і розмір, і спосіб заміщення

Розклад хвороб встановлює точну шкалу залежно від площі дефекту та того, чи заміщений він пластичним матеріалом або аутокісткою:

1. понад 20 см², заміщений — пункт «а»;
2. від 8 до 20 см², незаміщений — пункт «а»;
3. від 8 до 20 см², заміщений — пункт «б»;
4. до 8 см², незаміщений — пункт «б»;
5. дефект після кістково-пластичної трепанації чи діагностичних фрезових отворів, заміщений сполучнотканинним рубцем — пункт «в», за умови відсутності органічного ураження ЦНС.

Наш досвід показує: площа діагностичних фрезових отворів, накладених після черепно-мозкової травми, додається до площі основного дефекту, якщо він не заміщений пластичним матеріалом чи аутокісткою, — цю деталь часто упускають при підрахунку загальної площі дефекту, що прямо впливає на вибір пункту.

Посттравматичний арахноїдит: три показники одночасно

Церебрально-злипливий чи злипло-кістозний арахноїдит оцінюється одразу за трьома незалежними параметрами:

1. внутрішньочерепний тиск: понад 400 мм вод. ст. — пункт «а»; 300-400 мм вод. ст. — пункт «б»;
2. гідроцефалія (розширення передніх рогів бокових шлуночків): понад 20 мм — пункт «а»; 15-20 мм — пункт «б»;
3. ліквородинамічні кризи: 5 і більше на місяць — пункт «а»; 3-4 на місяць — пункт «б».

Додатково враховуються епілептичні напади (середньої частоти — до 3 разів на рік при пункті «а», низької частоти — при пункті «б»; 4 і більше разів на рік посттравматичного характеру — окрема, самостійна підстава для пункту «а») та стан зорових нервів через звуження поля зору: до 30 градусів на обох очах при пункті «а», 30-45 градусів — при пункті «б». Посттравматичний оптикохіазмальний арахноїдит із звуженням поля зору менше 30 градусів — окрема, більш тяжка підстава для пункту «а».

Черепні нерви, слух і вестибулярна функція: відсилання до інших статей

Ступінь порушення слуху при ушкодженні структур слухової системи визначається за правилами статті 36, а ступінь порушення вестибулярної функції — за правилами статті 35. Це означає, що при травматичному ураженні слуху чи вестибулярного апарату медична документація повинна містити не лише опис самої травми, а й окреме, самостійне обстеження за критеріями саме цих суміжних статей.

Горло, трахея, гортань: від стійкої афонії до незначного порушення

Наслідки травматичних ушкоджень горла, трахеї, гортані градуються так: стійка відсутність голосоутворення разом зі значним порушенням функції зовнішнього дихання — пункт «а»; стійке утруднення голосоутворення (захриплість, зниження гучності) чи помірне порушення дихання — пункт «б»; незначне порушення функції зовнішнього дихання — пункт «в».

Око та орбіта: анофтальм, сліпота, ступені зниження зору

Найтяжчий пункт «а» застосовується при посттравматичному анофтальмі одного чи обох очей, а також при сліпоті одного чи обох очей чи значному зниженні зорових функцій обох очей унаслідок травми. Пункт «б» охоплює помірне зниження зору обох очей чи значне зниження зору лише одного ока. Пункт «в» — випадки, коли порушення зорових функцій не досягають ступеня, вказаного в пункті «б».

Коли застосовуються інші статті замість 75

Розклад хвороб прямо визначає межі застосування статті 75:

1. гострі травми голови та шиї (а не їх наслідки) оглядаються за статтею 81;
2. емоційно-вольові чи інтелектуально-мнестичні розлади, що виникли внаслідок травми головного мозку, оцінюються за статтею 14;
3. наслідки інших травм рубрики S00-S19 — з урахуванням гостроти зору, слуху, жувальної ефективності за М.Г. Агаповим — оцінюються за відповідними профільними статтями.

Наш досвід показує: саме плутанина між статтею 75 (наслідки) і статтею 81 (гостра травма) — типова помилка на ранньому етапі огляду, яка може призвести до передчасного чи, навпаки, запізнілого визначення категорії.

Які документи потрібні

1. КТ чи МРТ черепа з точним розміром дефекту кісток склепіння в квадратних сантиметрах і зазначенням способу заміщення (пластичний матеріал, аутокістка, рубець);
2. дані вимірювання внутрішньочерепного тиску (люмбальна пункція) в мм водного стовпа;
3. дані нейровізуалізації щодо гідроцефалії з розміром розширення передніх рогів бокових шлуночків у мм;
4. виписки з фіксацією частоти ліквородинамічних кризів і епілептичних нападів за місяць чи рік;
5. периметрія для визначення градусів звуження поля зору при ураженні зорових нервів;
6. аудіометрія та вестибулярні тести за критеріями статей 36 і 35 відповідно;
7. медичні документи, що підтверджують факт лікування з приводу травми голови та шиї в анамнезі, і характеристики з місця роботи, навчання чи військової служби, що підтверджують вплив наслідків травми на працездатність.

Що робити, якщо не згодні з висновком ВЛК

1. Отримати письмовий висновок із точним посиланням на пункт статті 75 та конкретними вимірюваними показниками.
2. Пройти повний комплекс інструментальних досліджень (КТ/МРТ, вимірювання ВЧТ, периметрія, аудіометрія), якщо категорію визначили без них.
3. Уточнити, чи правильно розмежовано наслідки травми (стаття 75) і гостру травму (стаття 81) чи супутні емоційно-вольові розлади (стаття 14).
4. Подати скаргу до вищої ВЛК (обласної чи Центральної) протягом місяця з моменту отримання постанови.
5. Оскаржити рішення в адміністративному суді, якщо оскарження на рівні вищої ВЛК результату не дало.

Звертайтеся до АО «Захист»

Якщо ВЛК визначила категорію без повного комплексу інструментальних вимірювань чи неправильно розмежувала наслідки травми голови й шиї від суміжних станів, адвокати АО «Захист» проаналізують медичну документацію, оцінять відповідність висновку статті 75 Розкладу хвороб і підготують оскарження до вищої ВЛК чи позов до суду.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною чи медичною консультацією. Категорія придатності визначається індивідуально на підставі медичної документації та чинної редакції Положення про військово-лікарську експертизу. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».