Стаття 75а Розкладу хвороб (ВЛК)

Стаття 75 Розкладу хвороб (наказ МОУ №402, у редакції наказу №262 від 27.04.2024) охоплює травми голови та шиї і їх наслідки (коди S00-S19 — переломи кісток черепа, обличчя, щелеп, травми носа, вуха, ока, горла, трахеї, гортані, внутрішньочерепні травми, ушкодження зорового та інших черепних нервів), і пункт «а» — повна непридатність зі зняттям з військового обліку — застосовується при найтяжчих, стійких наслідках: незамінені дефекти кісток черепа й обличчя, чужорідне тіло в порожнині черепа, дефект кісток склепіння черепа понад 20 см² (навіть якщо він заміщений пластичним матеріалом) чи від 8 до 20 см² (якщо не заміщений), стійкі паралічі й глибокі парези після забою чи здавлення мозку, розлади коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія), тяжкий посттравматичний арахноїдит з підвищеним внутрішньочерепним тиском і частими кризами, часті епілептичні напади посттравматичного характеру (4 і більше на рік), значні порушення слуху чи зору аж до сліпоти одного чи обох очей, а також стійка відсутність голосоутворення після травми горла чи гортані.

Це принципово тяжчі стани, ніж ті, що охоплені пунктами «б» (служба у частинах забезпечення) і «в» (повна придатність), — різниця між ними вимірюється конкретними медичними показниками: розміром дефекту кісток у квадратних сантиметрах, частотою нападів на рік, рівнем внутрішньочерепного тиску в міліметрах водного стовпа, а не загальним описом «тяжка травма».

На практиці адвокатів АО «Захист» найпоширеніша складність у справах за статтею 75 — коли людина реально перенесла черепно-мозкову травму, має стійкі скарги на головний біль, запаморочення чи зниження працездатності, але в медичній документації немає саме тих конкретних цифрових показників, які Розклад хвороб вимагає для пункту «а»: точного розміру дефекту кісток склепіння черепа, рівня внутрішньочерепного тиску, ступеня звуження поля зору. Наш досвід показує: без цих даних, зафіксованих інструментально, а не описово, комісія найчастіше кваліфікує реально тяжкий стан за легшим пунктом «б» чи навіть «в», — тому саме повне неврологічне, офтальмологічне та рентгенологічне обстеження з конкретними вимірами є фундаментом для правильного застосування статті.

Стаття 75 Розкладу хвороб: три пункти важкості

Пункт «а» детальніше: чому розмір дефекту кісток вимірюється в квадратних сантиметрах

Один із найконкретніших критеріїв статті 75 — площа дефекту кісток склепіння черепа. Розклад хвороб чітко розмежовує: дефект понад 20 см² веде до пункту «а» незалежно від того, заміщений він пластичним матеріалом чи аутокісткою, чи ні; дефект від 8 до 20 см² веде до пункту «а», лише якщо він НЕ заміщений — якщо ж таку ділянку заповнено пластичним матеріалом, це вже пункт «б»; дефект до 8 см² без заміщення так само залишається в межах пункту «б». Тобто сама наявність кісткового дефекту після черепно-мозкової травми чи операції — це ще не автоматична непридатність, а результат прямо залежить від площі та того, чи проведена пластична корекція.

Наш досвід показує: площа накладених після черепно-мозкової травми діагностичних фрезових отворів додається до площі основного дефекту, не заміщеного пластичним матеріалом, — цей нюанс часто випадає з уваги при первинному розрахунку, хоча він може змінити підсумкову категорію.

Арахноїдит і внутрішньочерепний тиск: коли цифри вирішують усе

Для посттравматичного церебрального арахноїдиту Розклад хвороб встановлює точні пороги. Пункт «а» застосовується при внутрішньочерепному тиску понад 400 мм водного стовпа, вираженій гідроцефалії (розширення передніх рогів бокових шлуночків понад 20 мм), вестибулярних розладах тяжкого ступеня та 5 і більше ліквородинамічних кризах на місяць у поєднанні з епілептичними нападами середньої частоти (до 3 разів на рік) і розвитком атрофії зорових нервів. Пункт «б» — це та сама хвороба, але з помірними показниками: тиск 300-400 мм.вод.ст., гідроцефалія 15-20 мм, 3-4 кризи на місяць.

Наш досвід показує: саме різниця між «помірним» і «тяжким» ступенем цих показників — а не сам факт діагнозу «арахноїдит» — найчастіше стає предметом спору, тому важливо, щоб вимірювання внутрішньочерепного тиску та ступеня гідроцефалії фіксувалися конкретними цифрами при кожному обстеженні, а не загальними формулюваннями на кшталт «підвищений тиск».

Зір і слух: коли травма ока чи вуха веде до зняття з обліку

Пункт «а» застосовується при посттравматичному анофтальмі (відсутності ока) одного чи обох очей, а також при наслідках травми ока, орбіти чи зорового нерва, що спричинили сліпоту чи значне зниження зорових функцій обох очей. Для слуху — це ушкодження структур слухової системи (переломи піраміди скроневої кістки, руйнування середнього чи внутрішнього вуха), ступінь якого визначається за окремою класифікацією, що застосовується за статтею 36. Важливо: значне зниження зору лише ОДНОГО ока, за наявності другого здорового, кваліфікується вже за пунктом «б», а не «а» — різниця між одно- і двобічним ураженням тут принципова.

Окремі правила, які варто знати

1. емоційно-вольові чи інтелектуально-мнестичні розлади після травми головного мозку оцінюються не за статтею 75, а із застосуванням статті 14;
2. гострі, щойно перенесені травми голови та шиї (до завершення лікування) оглядаються за статтею 81, а не за статтею 75, яка описує вже сформовані стійкі наслідки;
3. наслідки впливу зовнішніх чинників на ЦНС (радіація, екстремальні температури, перепади тиску) оцінюються за тими самими пунктами «а», «б» чи «в» статті 75 залежно від ступеня порушень функцій.

Які документи потрібні

1. рентгенологічне чи КТ-дослідження черепа з точним виміром площі дефекту кісток у квадратних сантиметрах;
2. дані про рівень внутрішньочерепного тиску та ступінь гідроцефалії, якщо є посттравматичний арахноїдит;
3. неврологічний висновок з описом коркових функцій, наявності паралічів чи парезів, частоти епілептичних нападів за рік;
4. офтальмологічне обстеження з виміром гостроти й поля зору для кожного ока окремо;
5. аудіологічне обстеження зі ступенем порушення слуху за класифікацією, застосовною до статті 36;
6. характеристики з місця роботи, навчання чи служби, що підтверджують вплив наслідків травми на працездатність.

Що робити, якщо не згодні з висновком ВЛК

1. Отримати письмовий висновок із точним посиланням на пункт статті 75.
2. Пройти повне інструментальне обстеження з конкретними цифровими показниками, якщо категорію визначили без них.
3. Зібрати медичну документацію, що підтверджує факт і дату отримання травми.
4. Подати скаргу до вищої ВЛК (обласної чи Центральної) протягом місяця з моменту отримання постанови.
5. Оскаржити рішення в адміністративному суді, якщо оскарження на рівні вищої ВЛК результату не дало.

Звертайтеся до АО «Захист»

Якщо ВЛК визначила категорію без точного виміру площі дефекту кісток, рівня внутрішньочерепного тиску чи ступеня порушення зору чи слуху, адвокати АО «Захист» проаналізують медичну документацію, оцінять відповідність висновку статті 75 Розкладу хвороб і підготують оскарження до вищої ВЛК чи позов до суду. Наш досвід показує: у справах про наслідки черепно-мозкових травм саме комплексне повторне обстеження з чіткими цифровими показниками найчастіше змінює висновок комісії на користь клієнта — набагато ефективніше, ніж самостійне повторне звернення без підготовленої доказової бази.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною чи медичною консультацією. Категорія придатності визначається індивідуально на підставі медичної документації та чинної редакції Положення про військово-лікарську експертизу. Для правової допомоги звертайтеся до адвокатів АО «Захист».